Післямова

    Знов  по  стежиночці  знайомій

    Я  поспішаю  в  рідний  клас -

    Туди, де  сміх  дитячий, гомін

    Зустрінуть  щиро  й  радо  Вас.

              Для  них, допитливих, мрійливих,

              Неспокій  мій, моя  любов.

              До  них, вертливих  й  галасливих,

              Я  йти  готова  знов  і  знов.

    Я  вчу  їх  змалечку  дружити,

    Образи  й  помилки  прощати,

    Один  одного  розуміти,

    Добро  й  усмішку  дарувати.

              У  класі  не  буває  скуки,

              Тут  кожен  прагне  щось  творити.

              Я  вчу  дітей  азам  науки,

              Вони  мене - як  треба  жити.

    Нехай  роки  летять  нестримно -

    Дитячий  не  затихне  сміх.

    Я  працюватиму  невпинно,

    Любові  вистачить  на  всіх!